Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Бушля, -лі, ж.
1) Самка аиста.
2) Цапля.
Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Каскет, -та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить.
Нада́ча, -чи, ж. Прирѣзка, земли къ уже имѣющемуся надѣлу.
Помаґлювати, -люю, -єш, гл. Выкатать на каткѣ (во множествѣ).
Проснідати, -даю, -єш, гл. Утратить изъ за завтрака, завтракая. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала.
Свічарня, -ні, ж.
1) Подсвѣчникъ ? З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня.
2) Свѣчной заводъ.
Хламида, -ди, ж. Хламида. Ходив він як чернець, у високій шапці, у чорній хламиді і підперізувався ремінним поясом.
