Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стоніжник

Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОНІЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОНІЖНИК"
Визолити, -лю, -лиш, гл. Выбучить. Аф. 328.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Заті́р, -то́ру, м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Копальник, -ка, м. Землекопъ. Лебед. у. и Желех.
Лапуватий, -а, -е. сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.. Cм. лапатий.
Манько́, -ка, м. = манькут.
Нерівно нар. Неравно. Бог нерівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81.
Пронудити, -джу́, -диш, гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу. Сим. 236.
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав. Чуб. V. 1124.
Штукарка, -ки, ж. Забавница, проказница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОНІЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.