Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ).
Гинути, -ну, -неш, гл. Погибать, умирать; о скотинѣ: дохнуть, пропадать, исчезать. Без гетьмана військо гине. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине. Тисячами гинуть голоднії люде. Дурно тільки слова твої гинуть.
Замерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. заме́рзти, -зну, -неш, гл. Замерзать, замерзнуть. А виглядай мене, сестро, як будуть о Петрі сині озера замерзати. Болото сю зіму не замерзала. Хата, 169. Так замерзло, що хоч тури гони.
Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди.
Мигдале́вий, -а, -е. Миндальный. Три мисочки зроблені взором горіха мигдалевого на одній віті.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура.
Просторо нар.
1) Просторно. Ти казав — тісно буде, аж воно зовсім просторо.
2) Подробно, обширно, обстоятельно (излагать).
Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила.
Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Гостям сміх, а хазяїну сльози.
Цяп меж., которымъ сзываютъ куръ. Було жінка його вийде вранці да на курей: «кур-кур, цяп-цяп».
