Брост, -ту, м. = брость. Обтичуть всіляким бростом.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Згля́ді́ти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. — о́ком. Охватить взглядомъ.
Лабатий, -а, -е. Съ большими лапами.
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Позивальник, -ка, м. Истецъ, тяжущійся, ведущій процессъ.
Попатлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить (многихъ).
Прошепотати, -чу́, -чеш, прошепоті́ти, -чу́, -ти́ш, прошептати, -пчу, -чеш, гл. Прошептать. Може серце яке лихо тихо прошептало.
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.
Шкалюба, -би, шкалю́бина, -ни, ж. = шкалубина.
