Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випливати

Випливати, -ва́ю, -єш, сов. в. випливти и виплисти, -пливу, -веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Шевч. 24. Випливає щука. Рудч. Ск. II. 105. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає. Шевч. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛИВАТИ"
Богомілля, -ля, с. 1) Богомолье. К. Кр. 12. 2) жидівське богомілля. Всѣ предметы, употребляемые евреями при молитвѣ.
Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. Cм. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.
Дорі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. дорі́затися, -жуся, -жешся, гл. Дорѣзываться, дорѣзаться.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Залічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Зачесть. 2) Залѣчить. Левиц. Пов. 176. Залічили в серцях наших великую рану. Макс.
Переяти Cм. переймати.
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки. Славяносерб. у.
Повикурювати, -рюю, -єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала... то все те повикурували. ЗОЮР. І. 290.
Самка, -ки, ж. Родъ дѣтской болѣзни. Щоб тебе взяла самка з пристрітом. Ном. № 3723.
Хазяїнувати, -вую, -єш, гл. Хозяйничать, вести хозяйство, быть хозяиномъ. «Піду лучче хазяїнувати». Оженивсь собі гарненько і хазяїнує. Рудч. Ск. I. 192. Хазяїн дома та хазяїнує. Рудч. Чп. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.