Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. Ном. № 289, стр. 282.
Ломе́ць, -мця́, м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. Васильк. у. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають. Н. Вол. у.
Навіже́ний, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Юпітер, гнівом роспалений, влетів до них мов навіжений. Котл. Ен. VI. 5.
Повставати II, -таю́, -єш, сов. в. повстати, -стану, -неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. К. ЧР. 11. 2) Подниматься, подняться. Над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. І. 120. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народнього. О. 1861. IX. 181.
Похмарити 2, -рить, гл. безл. = нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп'ять нахмарило. Богод. у.
Проткнути Cм. протикати.
Розсідлувати, -лую, -єш, сов. в. розсідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня. Чуб. V. 817.
Росповзатися, -ваюся, -єшся, сов. в. росповзти́ся, -зуся, -зешся, гл. Расползаться, расползтись.
Утримувати, -мую, -єш, сов. в. утримати, -маю, -єш, гл. 1) Удерживать, удержать. 2) Содерживать, содержать. Аби но виживитися та утримати свою родину. Гн. II. 24.
Шерстєнник, -ка, м. = підклад 2. Шух. І. 78.