Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Кивнути Cм. кивати.
Красоля, -лі, ж. Раст. Настурціи. Tropaeolum majus. От примостилась (муха) на красолі та й думає про те, що як то гарно жить на волі. Гліб.
Мату́зка, -ки, ж. = мотузка.
Набри́зкати Cм. набризкувати.
Позбавляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Умертвить (многихъ). Багацько позбавляв Буняка таким способом, людей. Драг. 204. 2) Лишить многихъ.
Поколодва, -ви, ж. Ловушка для лисиць и куницы: двѣ вбитыя въ землю развилки (розсохи), соединенныя бревномъ (победрина), въ развилинахъ ихъ лежитъ второе бревно (підколодник), а надъ нимъ третье (притяг), — посрединѣ оно поддерживается подставкой (свердлик), установленной на підколоднику, а на концы его наклонно положено два бревна (пільги): верхними концами они (зацѣпивъ сучьями) на підколоднику, а нижними на землѣ; звѣрь, силясь достать приманку, просовываетъ голову между двумя верхними бревнами, выталкиваетъ подставку и придавливается тяжестью упавшаго бревна за шею. Шух. I. 237.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору. Греб. 381.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі. Гол. II. 18.
Учаклувати, -лую, -єш, гл. Околдовать, заколдовать.