Ди́вити, -влю, -виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить.
Зітка́ти, -тчу, -тче́ш, гл. Соткать. Стьожки, зітканії з кришталевих ниток.
Наля́кувати, -кую, -єш, сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий!
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав?
Покій I, -ко́ю, м. Покой, миръ. дати по́кій, дати чистий по́кій. Оставить въ покоѣ. Дай їй покій! Та дай мені чистий покій... Я не маю коли і в голову пошкрябатись.
Потичити, -чу, -чиш, гл. Обгородить тичками.
Поштарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть почталіономъ, ямщикомъ.
Прослідок, -дку, м. Слѣдъ. Прослідок по дорозі видко. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди ні кинь оком, усюди виден був по їй прослідок.
Хрестовиння, -ня, с. Накрестъ положенныя и скрѣпленныя двѣ доски, два бревна и пр.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
