Баталев, -ва
Відати, -даю, -єш, (вім, віси, вість), гл. Знать, вѣдать. Не вім, за що їм так довіря князь. Ніхто того не відає, як хто обідає. Та коли б я знала, коли б я відала, що засватана буду.
Жалібно нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. Ум. жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити.
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Почне перед панночками наругу на його зводити.
Повкопувати, -пую, -єш, гл. Закопать, вкопать (во множествѣ). Де-не-де стояли повкопувані стовби.
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка.
Спочатку нар. Сначала. Спочатку і цей цар їх не міг звоювать. Молоді жили спочатку мирно і щасливо.
Хвіщ, хвоща, м. 1) = хвощ. 2) = хвощанка.
Шарий, -а, -е. 1) Сѣрый, сѣроватый. Ішов ляшок із Варшави, на нім сукні жовті, шарі. Острожск. у.
2) шара юшка. Очень жидкій супъ, одна вода.
3) це ша́рої кішки сон — говорятъ, когда кто либо скажетъ что-нибудь невѣроятное.