Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судоситися

Судоситися, -шуся, -сишся, гл. Встрѣтиться. Чуб. II. 229. Шла овечка дорогою і судосилась з вовком. Чуб. ІІ. 113. Їхала, їхали, ні з ким не судосились, оно бачили.... овечок дід пас. Чуб. II. 203.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДОСИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДОСИТИСЯ"
Брандзя, -зі, ж. = бур'ян. Вх. Лем. 394.
Депута́т, -та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственникъ полонини. Шух. І. 184.
Животи́ще, -ща, м. Ув. отъ живіт.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.
Лямпа́рт, -та, м. Леопардъ.
Обабок, -бка, м. Раст. Boletus Scaber Bull. ЗЮЗО. І. 114.
Перегодом нар. Спустя нѣкоторое время. Я прийшла туди, перегодом увійшов і гончарь. Павлогр. у. На вгороді редька, нема мого Федька! Ось перегодом біжить огородом. Мил. 101.
Сповідатися, -даюся, -єшся, гл. Исповѣдываться. Сповідайтесь, панове, милосердному Богу. Макс. У угорск. украинцевъ есть сов. в.: сповістися, -віщуся, -стишся — признаться кому. Вх. Уг. 269.
Стогначі, -чів, м. мн. Частые стоны. (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.
Стрікати, -ка́ю, -єш, гл. = стрівати. Козак іде, дівчину стрікає. Грин. III. 295.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУДОСИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.