Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зогнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = зігнутися.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ». 1853, стр. 388.
Лаяти, -лаю, -єш, гл. Ругать, бранить. Ніхто не бив і не лаяв. Ном. Дати не дай, а лаяти не лай. Ном. № 4584. Лаяла, лаяла, — насилу ціле село перелаяла. Ном. № 3341. Тяжко плакала Ганнуся і не знала защо, защо мати знущається, лає-проклинає. Шевч. 21. лаяти в батька, в матір, лаяти по московському. Ругать матерно. Ном. № 3536.
Нашкодити, -джу, -диш, гл. 1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79. 2) Напроказничать, напакостить.
Образник, -ка, ж. = божник. Шух. І. 99.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Пообтрощувати, -щую, -єш, гл. Обломать вокругъ (во множествѣ).
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами. Вх. Зн. 59.
Скраю нар. Скраю. Моя хата скраю, я нічого не знаю. Посл.