Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виполоти

Виполоти Cм. виполювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЛОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЛОТИ"
Галадущик, -ка, м. = гладущик. Желех.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Набухи́катися, -каюся, -єшся, гл. Накашляться.
Полювання, -ня, с. 1) Охота. Він мав такий звичай, що як тільки настав ранок, то зараз сіда на коня і где на полювання, бо кохався у полюванні. Рудч. Ск. І. 121. 2) Періодъ половой горячности у коровы. Ум. полюваннячко.
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.
Присмагати, -га́ю, -єш, гл. = присмажуватися. Желех.
Пріска, -ки, ж. = пріснище. Вас. 196.
Стерти, -ся. Cм. стирати, -ся.
Трапок 2, -пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок. Харьк. г.
Чичекати, -каю, -єш, гл. О сорокѣ: кричать. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПОЛОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.