Да́рбенний, -а, -е. Дарственный. У нас земля дарбенна, ми живемо на дарбенній землі, що поміщик наділив.
Догорі́ти Cм. Догоряти.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Золото, -та, с. Золото. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Ум. золотце.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Хто слухав, а хто і окунів ловить. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное.
Поздоровіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться здоровымъ, выздоровѣть. Бив мене чоловік, кости поломив, а я лягла, полежала, встала, ззіла, вола, кабана... і допіро поздоровіла. Жінка попова поздоровіла.
Привільний, -а, -е. Привольный.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Тушити, -шу́, -шиш, гл.
1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили.
2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить.
Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.