Блуканка, -ки, ж. = блукання.
Орелі, оре́ль, ж. = релі.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки.
Піяк, -ка, м. 1) = пияк.
2) мн. Vaccinium uliginosum L.
Побіденний, -а, -е. Горемычный. А тобі мене жаль, як побіденного, нещасливого.
Прилюбований, -а, -е. Отъ любви приключившійся? Встрѣчено въ заговорахъ: Стиски, стистища!... і погадані, і прилюбовані. Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... прилюбовані.
Ремезувати, -зу́ю, -єш, гл. Крѣпко сдѣлать что нибудь.
Торба, -би, ж.
1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Торба мені жінка, кий у мене братом. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою.
2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу.
3) О женщинѣ: распутная. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
Хилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться?
2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі.
Штуряти, -ся, -ряю, -ся, -єш, -ся, гл.
1) = штурляти, -ся. Штурялись, штовхали один одного.
2) Всовывать.