Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вуглярка, -ки, ж. 1) Жена угольщика. Желех. 2) Мѣсто выжиганія угля.
Каміняччя, -чя, с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси. Драг. 15.
Мазунча́, -чати, с. Балуемый ребенокъ, любимець. Ум. мазунчя́тко.
М'я, ме́ння, с. Имя. Дали йому м'я — святого Христа. Н. п.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Поввіходити, -димо, -дите, гл. Войти одному за другимъ. Поввіходили пани, посідали. Левиц. І. 182.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. АД. Г. 65. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає. Чуб. V. 375.
Сума, -ми, ж. Сума. Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою. Ном. № 1594.
Твердяк, -ка, м. Раст. a) Lythrum Salicaria L. Анн. 205. б) Lythrum virgatum L. Анн. 206.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.