Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виправляти

Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. Рудч. Ск. І. 133. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. Рудч. Ск. І. 37. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу. Шух. I. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРАВЛЯТИ"
Височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Воротниця, -ці, ж. 1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ. Угор.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Ґудзюсь-на! Призывъ для свиней. Вх. Уг. 271.
Запопа́дливий и запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Порозумнійшати, -шаю, -єш, гл. = порозумнішати.
Порюмати, -маю, -єш, гл. Поплакать, похныкать.
Тамусь нар. = там. Вх. Лем. 4 72.
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.
Чувак, -ка, м. Мягкіе башмаки у горцевъ. А гаспидський черкес, які ловкі чуваки надів. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.