Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баривка, -ки, ж. = барилка. Вх. Лем. 390. Ум. барилочка.
Блідий, -а, -е. Блѣдный. МВ. ІІ. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у., Ум. бліденький, блідесенький.
Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл. 1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. 2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Грин. ІІІ. 341. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить. Мнж. 2. 3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче. Вх. Уг. 229.
Довіршо́вувати, -вую, -єш, сов. в. довіршува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать стихи, дописать стихами.
Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки. Лукаш. 20.
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.
Скобелка, -ки, ж. Родъ дугообразнаго струга для строганія бревенъ и пр. Вас. 148.
Смик I, -ку, м. 1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик. Грин. III. 648. 2) ? Гладкий, як смик. Мнж. 170. 3) ? Летіли индики, а в три смики. Грин. III. 51. 4) мн. Двѣ вертикальныя пластинки, которыя неподвижно соединяютъ верхнюю и нижнюю части ярма. Шух. І. 165. 5) ба́бин смик. Названіе парня, который ради состояніи женится на старой женщинѣ. Фр. Пр. 18.