Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Запа́сонька, -ки, ж.; запасочка, -ки, ж. Ум. отъ запаска.
Зацвірі́нькати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Горобці прилетять, зацвірінькають. МВ. ІІ. 193.
Ковзь! меж. Скользь!
Колисати, -шу́, -шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. І. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.
Попідмащувати, -щую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ).
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.
Улипати, -паю, -єш, сов. в. улипнути, -пну, -неш, гл. 1) Прилипать, прилипнуть. 2) Только сов. в. Объ одеждѣ, обуви: вполнѣ прійтись, какъ разъ быть впору. Приміряють той черевичок, — а він так і влип: як там був. Рудч. Ск. II. 48.
Чики-чики, меж., выражающее рѣзаніе. Чики-чики личаки на дубові лапті. Чуб. III. 106. Чики-чики два ножики зарізали рака.