Боязько нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Ум. боязкенько, боязькенько.
Брондза, -дзи, ж. Бронза. І майстрові дали кувать із брондзи кесаря.
Жукува́тий, -а, -е. Очень смуглый.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Лю́дки́, -ків, мн. ум. отъ люде.
Надтеса́ти Cм. надтісувати.
Нюхання, -ня, с. Нюханіе.
Піваркуш, -ша, м. Полулистъ.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Цихвирувати, -рую, -єш, гл. Порицать, осуждать. Почала перед ним батька цихвирувати.
