Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель.
Відшпандорити, -рю, -риш, гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив.
Вовчуг, -га, м. Раст. а) = вовконог. б) Ononis hircina Jacq.
Го́нтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. Ґонтовий дах Округи церкви.
Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем.
Начитати, -та́ю, -єш, гл.
1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали.
2) Много прочесть.
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму.
Тлінний, -а, -е. 1) Тлѣнный.
2) Изможденный, истощенный. у нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ.