Богослов, -ва, м.
1) Богословъ. Богослов, та не однослов.
2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Ду́рість, -рости, ж. Глупость. Cм. дурощі.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Захрабруваты, -рую, -ешъ, гл. = захоробрытыся. И іюнь же якъ захрабрувалы, Жыви сюды прымандрувалы.
На́ї́док, -дку, м. 1) Яство. Перед дівчиною напитки, наїдки. 2) Насыщеніе. на́ї́дку, як з хро́ну. Этимъ нельзя наѣсться. По кавунах малий наїдок. Не ходиться о наїдок, але о покушання.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті.
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко.
Ум'якніти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ.