Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Якась жінка у завиттю прийшла. 2) = завертка і. .
Замо́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. замота́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Обматываться, обмотаться, закутываться, закутаться. Замотався у кирею, ліг на дворі спати. 2) Запутываться, запутаться. Ой ішов я з вечерниць через ті городи: замотався в гарбузіння, наробив я шкоди.
Запізнава́тися, -наю́ся, є́шся, сов. в. запізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. = зазнаватися, зазнатися. 1) 3 козацьтвом нашим добре запізнавсь. 2) Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю.
Ніжитися, -жуся, -жишся, гл. Нѣжиться. Чому не йде до свого діла? Що вона ніжиться, мов пані з Басані?
Облестити Cм. облещувати.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Смерть, -ти, ж. Смерть. Не смійсь, не смійсь, вражий сину, горе тобі буде: хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Смерть мене постигає саму. Ум. смертонька. А за мною молодою ходе смертонька з косою.
Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою).