Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирва

Вирва, -ви, ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. Борз. у. За десятину землі панові одкосити дві, та ще вивезти десять купок гною, — то се вже гній буде вирва. Лубен. у. Хотіла баба вирви, та усилу сама вирвалась. О. 1862. IX. 114. То Шеверенко Олекса, в перших брат Наталі, здумав вирви домагаться, як москаль медалі. Заморившись, запалившись кинувся із хати, молодую, як ведеться, Талю продавати.... Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Мкр. Н. 29. Три вирви в шию і міх кулаччя. Ном. № 4761. У три вирви. Въ шею. І самого Енея-пана в три вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРВА"
Букшпановий, -а, -е. Буксовый.
Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Лубен. у. Параска знов весела і гомонлива. Г. Барв. 107. 2) Шумный.
Колесувати, -сую, -єш, гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок. Котл. Ен.  
Розмерзатися, -заюся, -єшся, сов. в. розмерзтися, -знуся, -нешся, гл. 1) Опаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається. Ном. № 417. 2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася. Богод. у.
Спориня, -ні, ж. Прибыльность, умноженіе. Угор.
Стадо, -да, с. Табунъ лошадей. В стаді пасуть кобили і коні. Шух. І. 211. А в полі, полі, да край дороги, ой там ходить вороне стадо; поміж того стада сивий кінь ходить. Н. п. Ум. стадечко, стадце. Чуб. V. 710. III. 289.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю. Н. Вол. у.
Убувати, -ва́ю, -єш, сов. в. убу́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Обувать, обуть, надѣвать, вадѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. Мет. 264. В постоли вбути. Ном. № 3093. 2) сов. в. убути, буду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... щоб цілий рік (гроші) не убували. Рудч. Ск. І. 65.
Фенделєнка, -ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье. Вх. Зн. 74.
Чистополина, -ни, ж. Чистое поле. Нехай іде на чистополину, там і дихати лекше. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.