Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архимандри́цтво, -ва, с. Мѣсто, должность или званіе архимандрита. К. МБ. II. 121.
Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться. Желех.
Вискалити, -ся. Cм. вискаляти, -ся.
Замару́дити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить скучнымъ. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила. О. 1862. IX. 66.
Зратитися, -чуся, -тишся, гл. 1) О волахъ, когда они, будучи въ ярмѣ, тянутся въ противоположныя стороны: расходиться. Зратилися воли. Камен. у. 2) Поссориться, разойтись. От зратилася та й не живе з чоловіком, бо він ню бив, чи мара їх знає. Камен. у.
Кленина, -ни, ж. Кленовое дерево.
Крадці нар. Крадькома. Желех.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити. 1) Кожне стало оглашати звичний подарунок. Мкр. Н. 37. 2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1). 3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом. К. ЧР.
Повеселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повеселиться. Хиба мій вік не сон? Стривай же, хоч трошки дай мені повеселитись. К. Іов. 23.
Подомуровувати, -вую, -єш, гл. Докончить кладку каменныхъ стѣнъ, зданій (во множествѣ).