Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирити 2

Вирити 2, -рю, -риш, гл. Кружиться водѣ или какому либо предмету въ водѣ вокругъ центра, въ водоворотѣ. Мнж. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИТИ 2"
Бублишний, -а, -е. Бубличный, бараночный. Рудч. Ск. І. 188.
Втора, -ри, ж. Басовая струна въ торбанѣ. КС. 1892. ІІІ. 383.
Зазува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. Черевички везе: зазувай, защипай. Гол. II. 190.
Заміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Промѣнять. Боїться, щоб не заміняли його поля на чуже. О. 1862. І. 62. Мужик мужика заміняв на бика. Ном. № 13242. Вона мене заміняла на свекруху. МВ. ІІ. 175.
Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ. Вх. Уг. 245.
Осідатися, -даюся, -єшся, сов. в. осістися, -ся́дуся, -дешся, гл. 1) Садиться, сѣсть. 2) Осаждаться, осѣсть. 3) Поселяться, поселиться. 4) Успокаиваться, успокоиться, умѣрить свой пылъ. Постаріється, то й осядеться трохи. Левиц. Пов. 325.
Посторожити, -жу, -жи́ш, гл. Постеречь.
Природжіння, -ня, с. Половые органы. Желех. Колись то було ще з предвіка, як створив Бог чоловіка, — чи забув, чи ся встидав: природжіння йому не дав. Подольск. г.
Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.