Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виродитися

Виродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Выродиться. 2) Истощиться (о землѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОДИТИСЯ"
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Мере́жаний, -а, -е. 1) Съ ажурными узорами; узорчатый. Мережана сорочка, плахта. 2) Украшенный рѣзьбой. Старий воли випрягає, занози ховає мережані. Шевч. 117. Мережані ярма. Рудч. Чп. 129. 3) Изукрашенный. Не для людей і не для слави мережані та кучеряві оці вірші віршую я. Шевч. 442. І там степи, і тут степи, та тут не такії: руді, руді, аж червоні, а там голубії, земнії, мережані нивами-ланами, високими могилами, темними лугами. Шевч. 378.
Оголодити, -джу́, -ди́ш, гл. Сдѣлать голоднымъ. Поділи ж ти нам цю курочку та й себе не охолоди. Мнж. 66.
Опочинок, -нку, м. Отдыхъ. Проти Кефи города приставали, там собі великий та довгий опочинок мали. АД. І. 209.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро. Рудч. Ск. І. 61. 2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Грин. І. 152. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Шевч. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. Рудч. Ск. І. 39. А підкинь у грубу ще дров. 3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Підпиток, -тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. КС. 1882. ХП. 503. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415. Я ще не був п'яний, а так тільки, на підпитку. Радом. у.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ. Чуб. І. 286.
Радуватися, -дуюся, -єшся, гл. Радоваться. Не радуйся чужому лихові. Ном. № 2338. Дай Боже дітками радуваться. Ном. № 4568.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.