Зату́плювати, -люю, -єш, сов. в. затупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, притупѣть, иступлять, иступить, затупить.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница.
Носок, -ска, м. Ум. отъ ніс. 1) Носикъ. У моєї мами носок довгий. 2) Клювъ птицы. Рання пташка носок чистить. 3) Носокъ (обуви). Перебуйся назад носками. 4) У яйца: острый конецъ. 5) Передняя часть, передній уголъ лезвея топора. 6) мн. Игра: носки.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату.
Па́ленка, -ки, ж. Водка. Жеби м'я не біяв, паленку не піяв. Ум. паленочка.
Перерва, -ви, ж. Перерывъ, пауза, интервалъ, промежутокъ.
2) Раст. Lysimachia nummularia.
3) Родъ вышивки.
Словесно нар. Словесно, словомъ. Марусенька по світлонці ходить, словесно говорить. Що пером пише, словесно й каже.
Трензель, -зля, м. Уздечка съ удилами. Ум. трензелька. Взяла коня за трензельку.
Цвірінькати, -каю, -єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Цвірінька, мов батько голопуцьків.