Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торочити 2

Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИТИ 2"
Букат, -та, м. Кусокъ. Шух. І. 106. Втяла букат сира. Шух. І. 199.
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. Шевч. 140. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає. Шевч. 161.
Нама́зувати, -вую, -єш, сов. в. намазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Намазывать, намазать. То я тобі шию намазала. Рудч. Ск. І. 18. 2) Плохо писать, написать (красками).
Подобний, -а, -е. = подібний. Хоць я гарна і подобна, до роботи не способна. Грин. III. 215. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. Пречистенський манастирь, подобний, як на Охвонський горі. Стор. МПр. 166.
Розварити, -ся. Cм. розварювати, -ся.
Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Ум. рушничка. Грин. II. 222. З рушнички золотої стріляє пташки. Гн. І. 169.
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Тріснути Cм. тріскати.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу. К. XII. 87.
Хвалька, -ки, ж. 1) Валетъ въ картахъ. КС. 1887 VI. 463. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 465.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОЧИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.