Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці.
Забуди́нок, -нку, м. = забудування. Вийдеш на пусте місце, де ні однісінької хаты; а там ізнов починаються забудинки і всі на другий штиль: де двірок стоїть, де просто як сільська зато.
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Якась жінка у завиттю прийшла. 2) = завертка і. .
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій).
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Пальма, -ми, ж. Раст. Пальма. Не буде він, мов пальма, зеленіти.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
Росплататися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Рас — пластаться, растянуться, упавъ. Та вже і впав добре — так і росплатався на долівці. Він росплатавсь коло порога.
2) О птицѣ: распростереть крылья. В блакитнім небі,... росплатавшись на крилах, плив орел.
Туз, -за, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. Той тузами обирає свата в його хаті.