Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках!
Літниця, -ці, ж. = літник 2.
Обмітка, -ки, ж. = обметиця 2.
Одмінча, -чати, с. = відмінча.
Потайно нар. = потай. Наняв рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік.
Робітня, -ні, ж. Мастерская.
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.
Сирохман, -на, м. Сирота (мужчина) ; бѣдняга.
