Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріпотатися

Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»? Грин. II. 241. 2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІПОТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІПОТАТИСЯ"
Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту. АД. І. 312.
Додмухну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Додуть до чего-либо.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.
Заду́мати, -ся. Cм. задумувати, -ся.
Корч, -ча, м. 1) Пень. 2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.
Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ). Сим. 176.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.
Собача, -чати, с. Щенокъ. Убийте пса, а собачат своєю заріжу. Шевч. Ум. собачатко, собачатонько, собачаточко.
Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L. ЗЮЗО. I. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІПОТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.