Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Відпасуватися, -суюся, -єшся, гл. = відпасатися. Годують їх (москалів) аби як по городах, то вже вони по селах відпасуються.
Любува́тися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний.
Нажа́ти Cм. нажинати.
Обквітчати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали.
Побурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть бургомистромъ.
Позбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Сбѣжаться (о многихъ). Діти з цілого села позбігалися. От хлопці позбігались.
Посадки, -док, ж. мн. Деревья, посаженныя для обозначенія дороги. Просто їхати, то й дві верстві не буде, а посадками, то штирі.
Розсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсунутися, -нуся, -нешся, гл. Разсовываться, разсунуться, раздвигаться, раздвинуться.