Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заруча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. заручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Обручаться, обручиться. Галочка заручається, од матінки одрізняється... Од батенька од рідненького до свекорка неймовірненького. Грин. III. 470. 2) Ручаться, поручиться. Конст. у.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати. Вх. Уг. 242.
Обмішка, -ки, ж. Отруби или мука, подмѣшиваемыя къ корму домашнихъ животныхъ. Кіев. г.
Ограда, -ди, ж. = огорожа. Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. Рудч. Ск. II. 94.
Оптека, -ки, ж. = аптека. Рудч. Ск. II. 147. О. 1862. І. 52.
Помиляти, -ля́ю, -єш, гл. Намыливать еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя помиває, а четверта милом милить, п'ята помиляє. Чуб. V. 395.
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами. Чуб. VII. 415.
Свавільник, -ка, м. = сваволець. Мир. ХРВ. 91.
Трібувати, -бу́ю, -єш, гл. = требувати. Вх. Лем. 475.
Ухопитися, -плюся, -пишся, гл. Схватиться, ухватиться. Хто топипься — й за бритву вхопиться. Св. Л. 128. Ухопився, як реп'ях. Ном. № 2745. Ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує, той оре. Рудч. Ск.