Дога́д, -ду, м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. Не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. На дога́д зна́ти. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. На дога́д казати. Говорить намеками. На дога́д дава́ти. Намекать. Дає тому на догад.
Достава́ти, -стаю́, -є́ш, сов. в. доста́ти, -ну, -неш, гл. 1) = діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. У неділю города достали. 2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.
Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо!
Існісінько нар. Точнехонько.
Куделити, -лю, -лиш, гл.
1) Прясть. Коли б ти, приданочко, добра, то б сидім дома; а в тую метелицю куделила б куделицю.
2) Таскать за волосы.
Осуджувати, -джую, -єш, гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені.
Позапечатувати, -тую, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Рясніти, -ні́ю, -єш, гл. Быть густо покрытымъ, изобиловать. Це дерево рясніє яблуками. Турецькі ринки рясніють нашим людом українським.
Троскатися, -каюся, -єшся, гл. Заботиться, печься, безпокоиться.