Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Кізяк, -ка́, м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ном. № 2137. Ум. кізячо́к. Мнж. 1.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Міня́к, -ка́, м. зробити міняка. Помѣняться. Мир. ХРВ. 364. Cм. мінька, міньки.
Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Понадпилювати, -люю, -єш, гл. Надпилить (во множествѣ). Дошки які довші — понадпилюй, щоб усі однакові були. Богодух. у.
Потюпати, -паю, -єш, гл. Пойти или побѣжать мелкими шажками; побѣжать рысцой. Коні заржали, почувши лугову пашу, потюпали і зникли з очей. К. (ЗОЮР. II. 202). Вовк тоді потюпав у ліс. Драг. 59.
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.
Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) Cм. уроки.
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.