Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блеснути, -ну́, -не́ш, гл. = блиснути. Блеснули мечами, як сонце з хмари. Чуб. ІІІ. 291.
Бритвочка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Гарнасся, -ся, с. Смятая, скомканная солома, трава, вообще — скомканныя, смятыя веши. Саме гарнася, — доброї трави нема. Вх. Лем. 402.
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй. Желех.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
Конов, -ва, м. Кружка. На морозі стояти, конов меду держати. Гол. Cм. кінва.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Признака, -ки, ж. Знакъ, признань, примѣта. Мнж. 32. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі... куди утікати. АД. І. 108. І признаки навіть нема теперки, що був став. Камен. у.
Рівчак, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. Полетіла в рів, бо саме коло нашої різи був глибокий рівчак з маленькою криничкою. Левиц. Пов. 338. 2) Ручей. З джерел вода збірається в струмені, з них роблються рівчаки, з рівчаків річка. Дещо. 3) Желобокъ, углубленіе. Вас. 159. Ум. рівчачо́к. Вас. 167.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.