Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати.
Небезпека, -ки, ж. Опасность. Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці.
Підсусіддя, -дя, с.
1) Состояніе підсусідка.
2) соб. = підсусідки.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте.
Тілистий, -а, -е. Плотный, полный. Тілиста рука товстопузого Потаповича. Тілистий віл.
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать.
Чернь, -ні, ж.
1) Черный цвѣтъ, черная одежда. Шо в черницях добре жити, лехко ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, що в черні ходити
2) Черныя нитки. Я тебе, біле, черню потчу.
3) Чернь, простой народъ. Утверди, Боже, люду царського, народу християнського, війська Запорозького, Донського, з сією черню Дніпровою, низовою, на многая літа, до конця віка.
Швигавка, -ки, ж. Раст. — польова. Plantago media L.
