Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убір

Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. І. 202. Ном. № 11164. 2)церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. І. 170.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІР"
Вижати I Cм. вижимати.
Дубас, -са, м. Большой ножъ. Вх. Уг. 237.
Начикрижити, -жу, -жиш, гл. Нарѣзать, накромсать.
Нерода, -ди, ж. Бездѣтная женщина. Мнж. 140.
Перегріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перегрітися, -ріюся, -єшся, гл. Согрѣваться, согрѣться, обогрѣться. ХС. VII. 420. Пусти, свату, перегріться, на Галочку подивиться. Грин. ІІІ. 481.
Перехитрити, -рю́, -ри́ш, гл. = перехитрувати.
Повісити, -шу, -сиш, гл. Повѣсить. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. ЗОЮР. І. 228. Куплю тобі намисто та на шию повішу. Мет. 7.
Потішити, -ся. Cм. потішати, -ся.
Причта, -ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. І. 122.
Укоренити, -ся. Cм. укореняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.