Безпомочний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Ви ж нам безпомошним защита. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома.
Довжо́к, -жку́, м. Ум. отъ довг.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки.
Ланець, -нця, м. Оборванецъ, оборвышъ, голякъ, сорванецъ. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Ой, мати моя старая, за що ти мене скарала, за ланця мене оддала? Ув. ланцюга. Ланцюга що дня п'є, прийде додому, мене б'є.
Пересічка, -ки, ж. Перегородка.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. Набрала води сцілющої, попорськала.
Сигла, -ли, ж.
1) = смерека (европейская пихта), имѣющая вѣтви лишь вверху.
2) Горный лѣсъ изъ такихъ сигл.
Швагер, -гра, м. Шуринъ. Ум. шва́гронько.
Шелепати, -паю, -єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = шолопати.
Шкодувати, -ду́ю, -єш, гл.
1) Жалѣть. Усі його.... шкодують. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив.
2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують.