Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть.
Оклепок, -пка, м. = оклепанець.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав.
Послужанка, -ки, ж. Служанка. Я в його послужанкою.
Псєнник, -ка, м. = гицель.
Розстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -стелю́, -леш, гл. Разстилать, разослать. Та й розіслав королевич шовковий ковер. На шпилях стоять дуби зубчастою стіною, розіславши міцне гілля з широким листом по синьому небу. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає.
Сонливий, -а, -е. Сонливый. Сонливого добудишся!
Спарно нар. Душно.
Шпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать булавками, шпильками.