Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Високість, -кости, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Мет. Виставимо, миле браття, на високостях науки і літератури наше національне знамено. К. XII. 133. Аби в панській високості хоть-но рік пожити. К. МБ. X. 6. 2) Возвышенность.
Дома́зати Cм. домазувати.
Зада́внюватися, -нююся, -єшся, сов. в. зада́внитися, -нюся, -нишся, гл. Застарѣвать, застарѣть.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Запруча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1. Вх. Зн. 46.
Посваволити, -лю, -лиш, гл. Посвоевольничать.
Розшибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. І. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица. Харьк. у.
Череванька, -ки, ж. Рыба Cyprinus amarus. Вх. Лем. 482. Cм. ревуга.