Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увік

Увік нар. Вовѣки, никогда. Раз добром налите серце ввік не прохолоне. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІК"
Гаянка, -ки, ж. Проволочка, замедленіе. Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Зем'яни́й, -а́, -е́ = земляний. — серце. Раст. Tuber cibarium. Шух. І. 22.
Мжи́ти, мжить, гл. безл. Мороситъ (о дождѣ).
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече. Ном.
Пірзний, -а, -е. = спорзний. Вх. Зн. 66.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Пришпилювати, -люю, -єш, сов. в. пришпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать, приколоть. Я пришпилю стьожку. Шевч. 315. пришпилити квітку. Дать насмѣшливое прозваніе, сострить на чей счетъ.
Упливовий, -а, -е. Вліятельный. Башт. 159.
Царик, -ка, м. 1) Ум. отъ царь. 2) = мишачок 2. Вх. Уг. 252, 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.