Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Годовини, -вин ж., мн. = роковини. Мил. 171.
Куря, -ря́ти, с. 1) = курча. 2) мн. курята = курчата (Cм. курча 2).
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Перелягати, -гаю, -єш, сов. в. перелягти, -ляжу, -жеш, гл. Перелегать, перелечь.
Перешкоджувати, -джую, -єш, гл. = перешкожати.
Покрик, -ку, м. Возгласъ, крикъ. Од сього покрику покотилась луна. Стор. МПр. 26. Ніхто не чув грізного покрику. Св. Л. 300.
Роспхикатися, -каюся, -єшся, гл. Тихо расплакаться.
Скиба, -би, ж. 1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш. Ном. № 8990. 2) Пластъ земли при паханіи. Чуб. VII. 398. Грин. II. 152. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Чуб. V. 492. Порізав кавуна на скибки. Левиц. Пов. 229. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Чуб. III. 389. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім. Г. Барв. 343.
Уборошнитися, -нюся, -нишся, гл. Выпачкаться мукой. Конст. у.
Уручати, -чаю, -єш, сов. в. уручи́ти, -чу, -чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу. Мет. 24.