Визадкувати, -кую, -єш, гл. Выйти, пятясь. Визадкував з хати.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Якого прасунка ждатимеш. Не жди свого миленького із чужого краю. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Час не жде на нас.
Му́дрість, -рости, ж. Мудрость. Кожда пригода до мудрости дорога.
Оцвенок, -нка, м. Кусокъ, обрубокъ (дерева, желѣза).
Повсюдно нар. Вездѣ, повсемѣстно. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби.
Похвала, -ли, ж.
1) Похвала; одобреніе. Ми тобі похвалу написали.
2) Слава, гордость (т. е. то, чѣмъ можно гордиться). Ой спасибі ж тобі, похвало України велика, що ти нас слобонила з сього бесурменського лиха.
3) Суббота 5-й недѣли великаго поста. На похвалу сорока яйцем похвалиться.
Праправнук, -ка, м. Праправнукъ.
Тонкота, -ти, ж. Тонина.
Трактиїрничка, -ки, ж. Трактирщица, жена трактирщика.
Фриґа, -ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж.
