Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмахнути, -ся. Cм. відмахувати, -ся.
Відслу́га, -ги, ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. ЗОЮР. II. 69. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі. Гол. І. 158.
В'язила, -зил, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язала, поламлемо на шиях наших ярма. К. Псал. 3.
Гамати, -маю, -єш, гл. Дѣтское: ѣсть. О. 1862. IX. 118.
Ганьбливо нар. = ганебно.
Мача́тко, -ка, с. 1) Молодая кошечка. Вх. Уг. 251. 2) Сережка дерева (ивы. вербы и пр.). Вх. Уг. 251.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Січкарня, -ні, ж. Соломорѣзка. Н. Вол. у.
Чорниш, -ша, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643.
Шпінка, -ки, ж. = шпонька. Гол. Од. 43, 47.