Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умець

Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕЦЬ"
Догаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Угождать. Подольск. г.
Катаржний, -а, -е. = каторжний. Я дуже боявся катаржної лози. Левиц. І.
Майо́рці, -ців, м. мн. Раст. Zinnia elegans L. ЗЮЗО. І. 142.
Нале́жність, -ности, ж. 1) Принадлежность. 2) Слѣдуемое, надлежащее. 3) Должная, слѣдуемая сумма, причитающіяся деньги. Галиц.
Наслідок, -дку, м. Слѣдствіе, послѣдствіе. К. ХП. 13.
Підполуденча, -чати, с. Ѣда между обѣдом и полдникомъ. Вх. Лем. 449.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Щиблювати, -люю, -єш, гл.поріж. Надѣвать по́ріж (родъ рыболовной сѣти) на канатъ. Вас. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.