Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вареничок, -чка, м. Ум. отъ вареник.
Верем'я, -м'я, с. Хорошая погода. Шух. І. 81. 189. По слоті верем'я. Фр. Пр. 146.
Забо́рсувати, -сую, -єш, сов. в. забо́рсати, -саю, -єш, гл. Завязывать, завязать, перепутывая (веревку) напр. волоками од постолів заборотують на ногах капці. Гол. Од. 67. Коси заборсані в мичку, немов жінка збіралася сховати їх під очіпок та зав'язала на тім'ї, а вони й розсипались. Мир. ХРВ. 180. Вообще перепутывать, перепутать (нити). Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер росплутувати? Харьк. г.
Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить. Левиц. Пов. 37.
Калинонька, кали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Мідя́рство, -ва, с. Ремесло мѣдника. Желех.
Наріка́ння, -ня, с. Ропотъ, жалоба. Посипались кепкування й нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр.
Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Нищун, -на́, м. Нищій; попрошайка. Як пробували вік свій нищунами, так з голоду та з нужди й помрете. К. ПС. 84.
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини. Мил. 31.