Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вдовиця, -ці, ж. = удовиця.
Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. І. 69.
Жура́ши́н, -на, м. = журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного». АД. II. 63.
Завіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Распустить сопли, запачкаться соплями. Прийшла Венера іскривившись, заплакавшись і завіскрившись. Котл. Ен. І. 12.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6.
Пивний, -а, -е. 1) Пивной. 2) = питний. Почав медом його шинувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду. Г. Барв. 360.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ. Чуб. IV. 306.
Позбавитися, -віюся, -вишся, гл. Лишиться.
Потреба, -би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу. К. (ЗОЮР. II. 202). Про його потребу я дав йому. Н. Вол. у. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. Г. Барв. 187. 2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея. Вх. Уг. 271. Шейк.