Благащий, -а, -е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого.
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины.
Жило́, -ла́, с. = жало.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Звіря́, -ря́ти, с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. Ум. звіря́тко.
Коростуватий, -а, -е. коростувате по́ле. Поле, на которомъ много всякихъ корней.
Оплатити, -ся. Cм. оплачувати, -ся.
Пореготати, -чу́, -чеш, гл. Похохотать.
Пуклятий, -а, -е. = пукатий.
Росповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. роспови́ти, -в'ю, -є́ш, гл. Распеленывать, распеленать.