Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив.
Здима́тися I, -ма́юся, -єшся, сов. в. здиня́тися, здиму́ся, -мешся, гл. = здійматися, здійнятися.
Левиця, -ці, ж. Львица.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю.
Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Татарчин, -на, -не. Принадлежащій татаркѣ.
Терняк, -ка, м.
1) Терновый кустъ.
2) пт. Сорокопудъ, Lanius.
Увага, -ги, ж.
1) Вниманіе. Що старше від розуму? — Увага. Люде слухали з великою увагою. брати до вваги, звертати увагу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. дати, подати до вваги кому що. Обратить вниманіе чье на что. дати увагу. Оказать вниманіе, уваженіе. Чи воно дасть увагу старому? — ніколи.
2) Примѣчаніе, замѣчаніе.